Роки проходять, літа минають,
Ростуть онуки на радість нам.
Деколи сумні дні теж бувають,
Та і їх в свій багаж я додам.
Буває на дворі холоднеча,
Що від холоду мерзну, тремчу.
Та яка буває насолода,
Коли в теплу хату я зайду.
Вип'ю теплого чаю з звіробою,
До пічки спиною притулюсь.
Та й у вікно, що там, спостерігаю.
Радію. Холоду не боюсь.
Життя, яка то цікава штука.
Багато друзів по житті мав,
Та зустрічав і недругів також,
Хоч з ними суперечок не мав...
Роки проходять, літа минають,
Меншає води у життя ріки.
Крутіші береги випинають,
Дарують на скроні білі волоски.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857961
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2019
автор: dashavsky