Так легко торкаються пальці до клавіш –
і ллється соната потоками нот.
Неначе літаєш... Весь світ забуваєш,
змивається з пам'яті важкість скорбот.
Вплітається в музику місячне сяйво
і тане у ніжності срібній душа.
Здається, що все навкруги надзвичайне...
Мелодія зцілює, серце втіша.
Вже гасне останній акорд, затихає.
Відлуння, як піна морська опада...
Як можна без музики жити, не знаю.
Вона – дивовижна цілюща вода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857820
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2019
автор: Денисова Елена