Немає міри щастю материнському,
Коли дарує світові дитя,
Воно їй є надією-іскринкою,
Бож на землі продовжує життя.
Немає міри горю материнському,
Коли одне дитя і… егоїст,
Котрий словами у обличчя бризкає,
Поки її у світі цім доїсть.
Немає в світі покарання злішого,
Аніж каліцтво й горе із дітьми,
І віку вже нема в людини іншого,
І вибратись несила із пітьми.
21.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857769
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2019
автор: Ганна Верес