Кожний за себе,кожний собі,
девіз такий,в сучасному житті.
Уваги незвертаючи,ні накого,й нінащо,
крокуємо-хто впав затопчемо,й далі йдемо.
Прикро,що бачу так я,це життя,
можливо і помиляюся, у чомусь я.
Але життя сучасне,це життя у стаї-
якщо ти впав,затопчуть і підуть всі далі.
Коли крокуєш,коли штовхаєш,у плече,
всі тиснуть руку і обніймають,всі тебе.
Але повторюю-ти тільки упади,
і всі забудуть,руку подати,це вже -не вони.
Вони не хочуть,слабшого за себе знати,
не то,щоб руку допомоги,вам подати.
Хоч стаєю живем,ми любимо себе й своє життя-
та забуваємо,що рано чи пізно,слабим буду Я.
Але коли,то буде-коли то,все буде-е,
кожен упевнений,що сильний і його,це обмине.
Пробачте,що так я описав наше життя,
але,це так-бо то,що написав,на собі пережив,все Я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857742
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2019
автор: Бабич