СПАЛАХНУ ЯК ЗОРЯ
Я ,піду з життя... спалахну, як зоря...
і так тихо- тихо не помітно.
Душа, голубом злетить у даля...
померкне ,назавжди ясне світло.
А ще не прийшла пора осіння
і ще не є осінь мого життя.
Кожна квітка згорає у тління
залишає ,після себе буття.
Тліє ,у порух пожухле листя...
і розвіює, сірий дим вітер.
Лунає ,у смутку мінорна пісня
і залишає слово із літер.
Я, не хочу у заметіль іти...
і танути, снігами й водою.
Ще є час ,на мрії... казкові сни
усміхаюсь, тобі світе весною.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857677
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2019
автор: Чайківчанка