Сніжини перші, переспілі,
Вдягли довкілля в чисте, біле--
Одразу станув синій сум.
Обм’як сарказм й сатира терна —
Бо вже в футля́рах, в сховку, пера —
Йому бальзамом білий шум.
Букет з гілок у крихтах піни,
Рубіни кетяг горобини
На зиму дивляться з вікна.
Їм би в омріяні години,
Вікно лишити та гардини
Й під ґвалт завії засинать…
Лелека з гіпсу на подвір’ї
Убрався вмить у сніжне пір’я —
В житті буває ще й не так,
Бо хтось таки чекав на краще —
Не лінюхи ж ми, не ледащо —
Із нами щось не те однак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857637
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2019
автор: Valentyna_S