Отак стоїш і дивиться на світ,
А він такий здається первозданний !!!
Ось комашня , там сонце серед віт.
Малюк замурзаний - такий прегарний
Медового бузку смакує цвіт.
Все дивишся і дивишся на світ...
А може істина в малій стеблинці?
Листочку , який здійснює політ,
Кульбабки переспілої пушинці ?
Все дивишся , і дивишся на світ....
І буде все, як сотні літ колись
І джміль кружляти буде знов полями,
І чиста, і прозора неба вись,
Як і колись , нахилиться над нами.
Отак стоїш і дивишся на світ
Де сонце в полудні ховається між віт...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857497
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2019
автор: Тетяна Акименко