Сусідка молода сміялась з мене:
"Куди плазуєте,рачкуєте куди?"
"Повзу в майбутню світлу ойкумену,
Життя в смартфоні,от мені туди."
А рачкував так то від хворі.
Дешеве паливо під деревом збирав,
Лежать горілиць горіхи чорні
Згодяться тільки в пічку на розпал.
А щодо владних радикальних мір,
Так згоден я, поменше треба думать.
Дрова і газ в квартиру .а чи двір,
Наповнять кошик .щоб було що хрумать.
Беріть скоріше обіцяний кредит.
Земельки прикупіть гектарів сто.
Не бидлом ,а панами на весь світ,
Ото нам підфартило.повезло
Що ж буде весело разом із президентом,
В смартфоні відшукати хірургію.
Ще народити мамі дитинчатко
Разом з смартфоном в чистім полі.
Та легше бути рачкувати по дорогах,
Коли той гаджет не втоне у багні.
Тисни кнопульку пенсіонер-нероба,
А там всі відповіді світлі і ясні.
Та не висовуйтесь з холодної квартири,
Смартфон зігріє,чудо із чудес.
Селу не треба корови й свині,
Хіба що для порядку смартопес.
Ох як далеко компи і смартфони.
Від миски пісного ,зеленого борщу.
Запрограмуйте як прожить мільйонам,
На українську пенсію худу.
Та не забудьте всім по самокату,
Додайте лялечок гарненьких на обід.
Ми будем без Європи процвітати,
І без отих сільськогосподарських угідь.
Рачкую далі,поки що без смартфонуЮ
Мрію про Крим і мир на цій землі,
Пішла сусідка вже давно додому,
Але куди ідемо усі ми?́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857337
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2019
автор: Не Тарас