А вдалині жовтіє обрій безтурботно
І топить в золоті небес ультрамарин,
І хоч зима, та на душі моїй спекотно,
Там сяє сонце, мов яскравий апельсин.
Думки розчесані навколо обертаю,
Приємні спогади, людей і почуття,
Неначе квіти, їх під сонцем зігріваю,
А разом з ними і усе своє життя.
І знову час мене у грудень викидає,
Дивлюся в небо і жую свій апельсин,
Холоне обрій, вечір річку присипляє,
Зникає в темряві небес ультрамарин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857158
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2019
автор: Sukhovilova