Знов калина запахла журбою:
Смак гірчить - дивовижний мигдаль,
Чую мами слова за стіною,
Батька усмішка лине у даль.
І калина так холодом хилить -
Стелю грона на рідний поріг,
А душа... так душа ніжно
молить -
Час з батьками так швидко пробіг.
Зацілую від холоду грона,
Терпко, терпко втамую печаль.
Ой, калинонько, моя, червона -
В ній журба, мов розбитий кришталь...
(С) Леся Утриско
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857072
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2019
автор: Леся Утриско