Тверда поверхня та легка душа
кружляє ген по обрію мов птаха.
На грунті копирсається мураха,
а їй би хмари золотавої торкнутись...
А їй - польоту літака, що у сріблі
лишає слід такий привабливий, помітний.
І стати крилами його нарешті,
який захоче десь із мрією зустрітись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857064
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2019
автор: Мандрівник