ПЕЛЬМЄНІ

Вот  скажіт?  Смакує  що
Всім  людьом  і  всюда?
Є  на  світі  такі  страви,
Є  так  звані  -  цу́да.
І  єдно  з  тих  цуд  -  ПЕЛЬМЄНІ  !
(ну  пироги  з  м'єсом)
Кісто  на  тоті  цуда́
Роблю  так  сим  чєсом  -

Лєю  шклєнку  у  мищинку
Газова́ної  води,
Півлижечки  соли,  цукру
І  єдно  яйце  туди.
Штири  лижки  (вже  великі)
Даю  там  волії
Заколочую  то  всьо
І  наступні  дії  -
Штири  стакани́  мукиці
На  ситі  просію
Й  засипаю  в  тоті  води
І  мішу,  аж  прію.
Кісто  файне  має  бути
Не  туге,  мєгоньке,
(а  хто  казов,  що  варити,
то  діло  легоньке?)
Най  кісто  троха  постоїт,
Бо  йду  фарш  робити,
(коли  є  готовий  з  склепу,
то  не  тра  крутити).
Даю  соли,  трошка  перцю,
А  так  тру  цибулю,
Кропку  води,  -  замішую,
Далі  б'ю  ту  ґулю.
Файно  виб'ю  ї  в  мищинці,
Стане  єдна  маса,
Мі  ся  зда́є,  що  пельмєні
Будут  перша  кляса!

Розтачєю  тонко  кісто,
Шклєнков  виріжу  кружки,
Наскладаю  рівно  фаршу
І  закручу  в  дві  руки.
Закипит  вокріп  на  ґазі,
То  підсолю  трошка
Закидаю  там  пельмєні
Й  дерев'єнна  ложка
Їх  помішує  легонько
(аби  сє  не  злипли),
Бисмо  часом  при  кінци
В  халепу  не  влипли.
Витєгаю,  як  спливут,
Мащу  тим  ,  що  маю,
Саме  краще  я  пельмєні
З  воцтом  споживаю.

Їжте,  люди,  на  здоров'є,
Лиш  не  кажду  днину,
Ну  а  хоште,  -  вже  варіт
Не  лиґайте  слину!

02.12.2019  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857020
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2019
автор: Олекса Терен