Потріскана душа…

Потріскана  душа  у  темних  плямах
Іде  одна  кварталами  вночі,
Шумить  вода  в  стічних,  глибоких  ямах,
І  крук  сидить  на  голому  плечі.
Загострені  кути,  асфальт,  вокзали,
Самотні  світлофори  перехресть,
Які,  здавалось,  просто  віддавали
Зеленим  світлом  пішоходам  честь.
Сміття  летить  під  ноги  за  вітрами
І  біль,  і  сльози  їй  вже  до  лиця,
Іде  собі  одна  життям  ночами,
З  любов'ю  в  серці,  з  вірою  в  Творця.
Потріскана  душа,  життям  побита,
Бреде  на  тьмяне  полум'я  свічі,
Вразлива,  тілом  втомленим  прикрита,
Із  круком  на  маленькому  плечі...
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856904
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2019
автор: Sukhovilova