А сон нахилився, шепоче красою
Чарівно нас кличе у ніч
Та все розмовляє так мило зі мною
І шле дивовижний привіт
Принишкло усе, відчуває дрімоту
Лиш зрідка хтось тихо пройде,
Якщо і прийдеться пізнать непогоду
Та сон ніжно згладить усе
І тихо завіса, нічна прохолода
Торкає усе, що не спить
І втома швиденько із тіла виходить,
Щоб сили усі відновить
А ранок розбудить і ми, ніби нові
І знов завирує життя,
А день подарує нам миті чудові,
Щоб знов засіяла душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856828
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик