Із хмар хтось наче борошна насипав,
І я радію як дитя без меж,
З синочками ми щось із снігу зліпим,
Вони щасливі і я ними теж.
О, скільки ж нам потрібно всім для щастя,
До нього зовсім формула проста:
Сніжиночки білесенькі пухнасті,
І календар, що наближа свята.
Як добре що маленькі зовсім діти,
Душа дитинство з ними поверта,
Ялинка чарівна у залі світить,
І Дід Мороз в оселю завітав.
І я сама чекаю подарунки
Із усмішок ангеликів моїх,
Вони кладуть в свої пусті пакунки,
Свій щирий і дзвінкий дитячий сміх.
І я щаслива, більшого не треба,
Вже Новий рік ступає на поріг,
Мої дитятка, думаю про себе,
Доросліш слали на один ще сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856813
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2019
автор: Анастасия Яковлева