Блищить, немов слюда, слизький асфальт.
І я іду по нім - то вдих, то видих.
Мороз рихтує смуги срібних шпальт,
Покриті першим снігом краєвиди.
Та я спішу, тримаю темпоритм
По вкритій льодом, скованій дорозі...
Яка краса - зимовий колорит,
Стрункі берези в сніговій облозі.
Дорога змійкою у даль біжить,
Повітря розсікає скрип морозу.
А ожеледиця сканує мить
І запечатує німу загрозу.
О, цей життя одвічний марафон
Спростовує замшілі постулати.
Та вітряно-морозний перегон
Все ж хочеться в теплі перечекати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2019
автор: Тамара Шкіндер