Спала стомлена ніч,
Вкрившись зоряною габою,
Душі наші – навстріч,
Щоб напитись ущерть любові.
Місяць тишу стеріг,
Боячися їй плин злякати,
Срібні зорі вгорі
Стали схожими на дукати.
А як губи сплелись
У жаданому поцілунку,
Тишу слухала вись,
І серця, котрі бились лунко.
13.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856793
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2019
автор: Ганна Верес