Сиджу собі і горя ще немає,
а може, і не буде як умру
і полечу лелекою до раю,
а не у чорну зоряну діру.
Надію маю – не уріжу дуба,
а біля нього лахи покладу
і почекаю ще єдину, любу,
а далі сам за обрії піду.
Не буде піраміди фараона,
його жезла не буде у руці.
І не узрію тіні Посейдона,
і феї, і наяди у ріці.
Але одну мелодію почую,
коли зійду і кану уночі
та біля того дуба заночую.
І, може, залунає, – алілуя...
і не погасне полум’я свічі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856739
Рубрика: Панегірик
дата надходження 03.12.2019
автор: I.Teрен