Якби в серці були нотатки ―
саме серці, а не в голові, ―
не плекали б ми так наші статки ―
пізнавали б світи нові.
Якби в серці був внутрішній лікар ―
позаштопував рани нитками,
від страждань дав цілющі ліки, ―
чи хворів би хтось тоді нами?
Якби серце своїх мало свідків,
котрі би не відали втоми.
Вони б почепили всім мітки,
поділивши на друзів й знайомих.
І не факт, що для тих, хто нам другом,
ми б не стали лише перехожим.
Якби в серці людей були ваги ―
переважили б нас судом Божим.
А якби серце мало ще й гальма ―
не долали б нові ми маршрути.
Серце, може, і тим унікальне,
що воно вміє бачити й чути.
Не дивіться у очі, як в море,
до душі заглядайте й до серця.
Не запалюйте у серцях зорі,
якщо там вже сіяє сонце.
© Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856719
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.12.2019
автор: Ольга Береза