Я лину знов і знов-
Думками у дитинство...
Де дівчинка мала,
Розсипала намисто!
Де трепетна любов,
Яка оберігає-
А щире слово мами-
Її так зігріває.
Куди би не дивились,
Малі дитячі очі-
Крізь бачать лиш добро...
І не бояться ночі!
Туди де завжди тепло,-
І затишно душі...
Де погляди сурові-
А іноді й смішні...
Де безтурботні "ігри",
Без болі...і без сліз....
Та все ж...Усі проходять-
Через дитинства міст.
Залишивши частинку,-
Спогадів в душі,
Дитинство час від часу
Нагадую собі....
І їх не відібрати!
Бо воно моє!
Коли на серці сумно
Сил мені - дає.
Хоч воно й минає,
Та залишає слід-
А коли ти виростаєш,
Шле тобі привіт....
Viktoria Sakalosh ©
30.10.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856638
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2019
автор: Viktoriasa