Моя мама неслухняна,
Бо не слухає Романа –
Скільки просить вже дитя
Дати чорного пульта.
На кнопки пульти багаті
Вміють всі їх натискати –
Дайте ж іграшку й маляті !
Скільки можна ще чекати !?
Якось пульт лишила мама
Та пішла поки реклама,
Ромчик довго не барився
І за бажане схопився.
Кнопки тицяв кольорові –
Чорні, сірі та червоні,
Пульт катався на корові,
На пульту стрибали коні.
Рома бавився пультом –
Стріляв хмари за вікном,
Лякав «лазером» кота,
Лікував зір у крота.
І ракетою пульт був –
Тричі стелі досягнув,
Та невдало приземлився –
На столі той «шатл» й розбився.
Це була велика втрата,
Пульт чекав з роботи тата,
Мама довго ще сварилась –
Серіал не подивилась.
Жовтень 2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856634
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2019
автор: Юхим Гайовий