Ви не кричіть на кошенят,
не виміщайте зло в придачу,
вони не можуть дати здачі,
їм дуже страшно ви ж пойміть.
І тільки вушка притуляють,
коли бояться, та тікають.
Та часто нікуди тікати..
і їх маленькі оченяти
вони лиш дивляться на вас,
не знаючі на що чекати.
Погляньте ви на їхні лапки,
вони у них такі маленькі,
такі самі у них й серденьки,
а в них любові океани
такі безмежні що нам з вами
ніколи того не збагнути.
Як сильно прагнуть теплоти,
оті маленькі кошенята,
оті бездомні і брудні
голодні часто та самі
вони блукають серед нас,
немов маленькі янголята
йм крім любові й теплоти
нема чого нам більш нам дати..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856625
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2019
автор: antoni.ua1984