Як лине час, змива останні фарби,
Малюючи привабливі картини ,
Життя уже немов новітні старти,
А лиш незмінені лишаються стежини
Все незабутнє,що було із нами
Верба розкішна, чарівна калина
Лиш стались трішки зміни із роками
Та дорога й найкраща ця хвилина
Усе живе, бажання доторкнутись
І хоч на мить, про смуток позабути
Та в ті часи, на хвильку повернутись,
Щоб найдорожчі почуття відчути
І стисне серце, згадка незабутня
Та промайнуть всі слайди і світлини,
А ми не зможем їх ніяк забути
Оті душевно прожиті хвилини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856608
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик