Мов по серці різнув дзвін вокзальний мене,
На очах порожніє перон.
Звук гудка в небеса вітер з димом жене,
Видається мені, що це сон.
Сіла ти у вагон, нагнав вітер грозу,
Точно знаю, що це вже не сон.
Одиноко стою і ковтаю сльозу,
Зник із виду останній вагон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2019
автор: Віталій Назарук