Кохай того, кого обрало серце,
Й тоді розквітне і твоя душа.
Стострунами вона в тобі озветься
Й стобарвами проллється у віршах.
Дай нелюбу крутого відкоша.
Живи лиш так, як небо надиктує,
І менше будеш мати ран, синців,
Своїм нащадкам потім прозвітуєш,
Чому сльоза збігала по щоці:
Жить – не купатись в теплім молоці.
Життя людське – сувора надто школа –
Це лабіринт і в кожного він свій.
Ніколи не кажи собі ніколи,
Адже непередбачуваний світ,
І хто те зна, яких стежок сувій
Воно тобі іще приготувало.
2.10.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856578
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2019
автор: Ганна Верес