ЗАПЛАКАВ ДОЩ

ЗАПЛАКАВ  ДОЩ

Заплакав  Дощ,  постукав  у  віконце.  
Душі  рідної  ніби  він  шукав.  
Здавалося  Дощу:  там  світить  сонце.
Але  ніхто  йому  не  відкривав!

Лиш  музика  краплинами  дзвеніла
Вона  дощу,  немов  Весна,  була.
Та  серце  -  туга  знову  полонила  
Як  задивилась  у  вікно  Луна.

Дощ  не  вщухав,  знов  у  віконце,  стукав.
Сестрі-Калині  грона  обривав  
Неначе  в  кров  розбив  свої  він  руки
І  ніби  серцем  під  вікном  вмирав.

Та  зранку  змовк,  посивілий  в  задумі
Спочити  ліг  під  ріднеє  вікно
Тримав  в  руках  Калини  крила-руки
Які  вже  снігом  першим  замело.

автор  Анфіса  Букреєва-Стефко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856577
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2019
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)