Зелено-бурий, золото-багряний
ліс тихо, по осінньому, дрімає,
а Вітер між пошерхлим листопадом
утратив мрію й спокою немає.
Він рвучко поміж стовбури і крони
шмагає з боку в бік дощами грізно
і десь в душі глибоко, аж на денці,
надіється здолати осінь пізню.
Він міг би бути тихим і привітним,
і лагідно-ласкавим, і грайливим,
але утратив мрію заповітну...
Весну шукає в листі шурхотливім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856551
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2019
автор: Батьківна