Десь серед нас, десь поряд тут
Чутки жахливі йдуть і йдуть,
Що поруч - дівчина жила,
Та гарна, ввічлива була.
І наче добре все було,
Дівча росло собі й росло.
І вже як зовсім підросла
Біда у дім її прийшла.
Ще грім не встигнув прогриміти -
Вдалось їй СНІДом захворіти.
І плинув час, прийшла весна,
Вона ж - дівчина, не одна.
Так сталось, однієї днини -
В ній б'ється серце нової людини.
Почула це й мов заспівала
(Бо про хворобу ще не знала).
Прийшов той час, з'явилось немовля
Вона йому з любов'ю промовля:
"Люблю тебе, мій сину, моя пташко"
Заходить лікар, тай до неї тяжко:
"СНІД... СНІД..." і знову:
"І ви й дитина нездорові".
"Що?... Що?..." зірвалось з її вуст.
"Але не знала я, ... я чесно!... я клянусь..."
Мале не розуміло, лиш дивилось,
А в неї - ... В неї серце зупинилось.
Та хто ж бо винен в цьому горі?
Чи хто хотів такої долі?
Шкода, що лишиться дитя,
На зле гоніння й побиття.
Життя йому не медом буде
Хоч він - не винен в тому, люди!
1 грудня, 2008 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856514
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2019
автор: V.S.