Вже замете доріжку скоро зимка
Накине на дерева білу шаль
І ніжна та білесенька стежина
Нас поведе у білосніжний сад
Сріблястий іній упаде на віти
І створить ніжну і казкову мить ,
А де іще залишилися квіти
Він їх також захоче побілить
Мороз тихенько приморозить землю
І кине в ранок справжню білизну,
А там вгорі, вже не сміється небо
Воно не знає, як сприйнять красу?
Усе затихло, зміна скрізь панує
У душах і навколо дивний світ,
А зимка сміло впевнено крокує
І шле привітно білий-білий сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856488
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик