Дощі змивають,осені красу,
дивлюсь на річку і бачу повінь листову.
Течія набирає,швидкості і сили,
калюжі вулиці-всі полонили.
Ще вчора сонечко,так грало у вікні,
і павутина,від вітру танцювала на стіні.
Опавший лист,був легкий і пухкий,
а вже сьогодні,він мокрий і липкий.
Нечути птахів спів і горбців не бачу,
можливо,це усе,є перемін ознака.
І це ознака,що осінь покидають сили,
на календарі їм цифри сповістили.
Усе шановна,ти все відпрацювала,
для мого приїзду,ти все підготувала.
Спасибі мила,ти так зробила як хотіла я-
це я тобі говорю, могуча володарка Зима.
Можливо так,Зима про свій приїзд сказала,
дощами омивається,лісна поляна.
З ранку піднявшись,дивлюся у вікно,
а може сонечко,на дворі і чуть-чть тепло.
Але нічого,все іде за своїм часом,
народження,житя,кінець-усе закінчується за ознаков.
Прийде Зима і володіти,буде світом строго,
та памятаймо-Весна,бо теж не за порогом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856472
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2019
автор: Бабич