Вляглись сніжинки на моїй долоні,
В наше життя крокує білосніжна зима.
Вже посивіли мої скроні,
Втекли молоднечі роки і їх уже нема.
Ще пам'ятається літо кучеряве,
Барвиста осінь, юні роки.
Твоє волосся, таке русяве,
І тепло твоєї ніжної щоки.
Твої цілунки, що їх дарувала,
А від серця струменіло тепло.
Сині очі, якими причарувала,
Вони такі, як небесне тло.
Сьогодні прохолода нас вітає,
Торкається кригою душі.
Білими сніжинками літає,
Малює зиму на аркуші.
Не хочеться зиму в серце впускати,
Бо в ньому ніжиться осіння краса.
Та все ж необхідно зиму зустрічати,
Її нам дарували небеса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856409
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2019
автор: Віктор Варварич