На дворі темна ніч,запанувала,
дрімоту на село,усе нагнала.
В чорній фаті,кружляє над селом,
і наганяє на всіх,навколо сон.
Собаки лають,то тут,то там в селі,
вітаються так,з госпожею темною усі.
В тій темноті вогники,виблискують-горять,
наче коштовності,у неї на фаті блистять.
А ніч красуня,веде себе як грозна пані,
вітер нічний,мелодії їй грає.
І крик птахів,що чути в темній далені,
додає загадковості,цій темній красоті.
На то вона і ніч,щоб боялися усі,
на то і таємничість,захована в її душі.
Страх,загадковість,це козирі цієї госпожі,
тому з страхом,сприймаємо ніч ,з вами ми.
Але вдивляючись і заслухавшись в діяння ночі,
красу її сприймаємо,ми вже охоче,
Кажуть -ніч,чародійка,своє знає,
тому і кожен з нас,ніч по своєму сприймає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856311
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2019
автор: Бабич