ЖИТТЯ…
Життя підступне… О, принцеса!
То лагідне, то - мов оса…
Й ти часто, - ніби стюардесса,
Летиш то вниз, то в небеса…
Життя… Життя… Довкіл загадки…
Тут вихор знахідок і втрат…
З Пером спішу я без оглядки, –
Де римі стежка в пишний сад!
Які ж цнотливі, ніжні гори!
Які ж цнотливі, ніжні гори!
Згадавсь мені: Гурзуф та Крим!
Минулих літ живуть докори,
Як пам'яті нетлінний дим.
Ось Аю-Даг піднявсь із моря:
Напоїн таїной води.
Наш острів жив, не відав горя
Під блиском дружньої зорі.
Які ж цнотливі, ніжні гори!
Зовуть і кличуть... Геть, печаль!
Тепер я їду в Чорні-гори!
Вони надійний мій причал.
м. Будва, липень 2019. Наталі Калиновська.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856295
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2019
автор: Наталі Калиновська