Посірілі ранки, невтомно крокують,
Вони схожі, як краплі роси.
Подекуди птахи нас співом чарують,
У піднебессі звучать їх голоси.
Тумани не будять світанки,
Вони дрімають наче немовля.
Сивочолі тумани окутали ґанки,
Ще не прокинулась зі сну земля.
Сонечко із-за туману виглядає ліниво,
Не спішить зігріти нас теплом.
Воно по небу крокує сміливо,
Втекло за горою, змахнуло крилом.
День короткий і швидко минає,
У надвечір'я грядуть холоди.
Сімейна вечеря теплом зігріває,
Їх не лякають осінні ходи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856269
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2019
автор: Віктор Варварич