Від міста до міста втікала людина
Змалечку до старості шукала себе
Казкове життя малювала годинами
Гадала «а раптом мені повезе»
І долі чекала людина, і випадку
В нещастях її були винні коти
І відра пусті, і ще якісь вигадки
(Та точно не ти, людино. Точно не ти)
Людина хотіла життя, як між квітами
Та геть не тривожилася, що є й будяки
Супротив чомусь - щось для неї невІдоме
(Щоб вирвати їх - підкачай рукави)
Людина шукала себе, як та мафія
Тинялась, як парус без корабля..
Від міста до міста - то проста географія
Себе віднайти - праця в ціле життя
(С) 21/10/19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856130
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2019
автор: Оля Волинець