Україно, твоя історія,
З болю зіткана, не проста,
Твоя пісня, що над просторами,
Сонцем світиться на устах.
Але доля твоя ламається
Грубо в кожному з поколінь,
Мова й дух твої ще тримаються,
Хоч немало було гонінь.
Із полону неволі й голоду
Виривалася, як могла,
Хоч півмертва, вставала знову ти
І боролася проти зла.
Закривавлена й поруйнована,
І знеславлена без вини,
Майже спалена, болем зболена,
Вийшла, матінко, ти з війни!*
Із руїни змогла піднятися
Сколихнути собою світ,
Всі, хто краяв тебе,- поплатиться,
Зупинивши вперед політ.
23.11.2019.
* – мається на увазі Друга Світова війна (1941-1945).
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856123
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2019
автор: Ганна Верес