Листопад, падолист, напівзимник…
Сивої долі журба...
Природи таємний годинник
Багрянцем хвилини скида.
Десь у мороці тиші тумани
криють тривоги й жалі.
Вітри виграють, мов органи
п’єсу моїх журавлів.
Закошлатяться сивії хмари,
сховають непроханий сум…
Розстелють під ранок, Мов чари,
паморозь спогадів й дум.
І тільки з весною розквітнуть
барви моєї душі...
Небо крилами птахи розітнуть...
Змиють тривоги дощі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856003
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2019
автор: Любов Таборовець