Це чудо,не вода-б*є,джерелом з землі,
і цьому чуду,віками дивуються усі.
На Закарпатті кажуть-то Буркут,
й повірте,не дивина,оця водичка тут.
Смачний на вкус,цінний на вітаміни-
почуєте слова такі ви, навіть від дитини.
Його тут пють,купаються у ньому,
а ще беруть,скільки бажають,всі додому.
По всій країні,у пляшках мандрує,ця вода,
що в Закарпатськім краї,вийшла з джерела.
Лікує Українців,як може ця водичка,
що мінералами у пляшці,аж іскрится.
Місця де є джерела,описати не можливо,
бо кожне джерело,воно по своєму важливе.
Буркут завжди,на Закрпатському столі,
джерельні води Закарпаття,цінуємо усі.
Смакуючи буркут,відчую смак я, не земний,
питання задаю собі-а звідки, він такий.
Звідки в землі такі богатства,таке чудо-
хто пив цю воду,у кожного таке питання було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855937
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2019
автор: Бабич