Гойдає вітер твоє волосся,
Ти йдеш поряд з дощем.
А з осені лине відголосся,
Ти окутай своїм плащем.
Похмурі ранки поряд крокують,
Встеляють листя в наше життя.
Осінні сутінки долю фарбують,
Одягають у своє вишиття.
Вечір був чудним актором,
Що зіграв майстерно свою роль.
Небо вбрав зірковим декором,
До кохання склав свій пароль.
В осінній миті тебе відшукаю,
У вечірню казку проведу.
Тебе цілую і ніжно обіймаю,
До твого серця стежку прокладу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855934
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2019
автор: Віктор Варварич