Якби ж то кожному щаслива Доля.
Засіяв та зібрав врожай зі свого поля.
Мав клаптик Щасливої Землі.
Лани б зеленню приваблювали
на радість тобі і мені.
Зигзаги стрічок духмяного сіна
п'яніли родимі.
Снопи - гордість осені.
Осіннє поле ніби у роздумі.
Роси діамантами блищать.
Птиці мчать до обрію.
Осіннє поле тлумачить свої сни.
Рясні озимі жита полонять,
зеленню своєю манять.
Земля-Матінка віддає свою силу,
щоб ми мали життєві крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855851
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2019
автор: Svitlana_Belyakova