Я прищиваю все нові заплатки
До наших вже потертих почуттів.
Я не наважуюсь поставить крапку,
А може б ти і сам цього хотів.
Я шию, шию, та все знову рветься,
На синтетичну нитку заміню,
Й мені міцніше стати доведеться,
Не справжньою я стану, штучною.
Тобі й собі навчуся я брехати,
Сама собою вже не обернусь,
Тебе навчуся зовсім не кохати,
Бо я кохання втратити боюсь.
Я кину це дрантя з відносин сіре,
Голки сховаю я гостреньких слів,
А я спочатку так тебе любила,
А може й ти колись мене любив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855837
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2019
автор: Анастасия Яковлева