Заблукала десь у лузі червона калина
Залишили мене друзі, невесела днина,
Моє серце спорожніло, холод поселився
Світ навколишній чудовий, також вже змінився
І заплакала калина гіркими сльозами
Навкруги чудова днина, а я все сумная
І почув той плач у лузі, дуб розлогий, милий,
Протягнув листок-хустину,сльози ніжно витер
Ти не плач, моя красуне, то в житті не друзі,
Якщо так змогли бездушно зрадити подрузі,
Тож у тебе калинонько, невелика втрата,
Бо псувала б ще життя та підступна зрада
І лишившими листками, відігрів калину
Тож тепер вона не плаче, веселиться днині
І стоять вони у парі, любо, мило глянуть,-
Оце справжнєє кохання, в слід прохожі скажуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855817
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик