я напевне розчарована, прости.
гортаю зошит днів ,а він пустий.
все без слів і сенсу, і без почуттів...
на мить твій погляд все ж стає сумний...
....
закриваю тихо марні сторінки.
дотик невагомий і змертвілий.
наче осені минулого листки,
де парк надій загублений у мріях.
...
холодні руки гріє чашка кави
на смак солодка, тільки от гірчить
від спогадів, що як у тебе справи?
у відповідь ілюзія мовчить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855788
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2019
автор: Квітка))