гортаю зошит днів

я  напевне  розчарована,  прости.
гортаю  зошит  днів  ,а  він  пустий.
все  без  слів  і  сенсу,  і  без  почуттів...
на  мить  твій  погляд  все  ж  стає  сумний...
....
закриваю  тихо  марні  сторінки.
дотик  невагомий  і  змертвілий.
наче  осені  минулого  листки,
де  парк  надій  загублений  у  мріях.
...
холодні  руки  гріє  чашка  кави
на  смак  солодка,  тільки  от  гірчить
від  спогадів,  що  як  у  тебе  справи?
у  відповідь  ілюзія  мовчить...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855788
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2019
автор: Квітка))