(байка)
В садочку Соловейко,гарно співає,
співом своїм,душу чіпає,
Всі зачарувалися,як Соловя почують,
а,ще люди,птахи і звірі-його шанують.
І це усе Осел, почув в саду
і думку висказав він,усім свою свою.
Що ви зібралися,що це за спів,
та це, є шепіт-яб так,співати не хотів.
Послухайте,ось заспіваю зараз я,
у мене то,музика могуча і гучна.
Як заревів,всі повтікали,хто куди,
Осел так зрозумів-не розуміють музику вони.
Мій голос чути,до сусіднього села,
не те,що бездару,того Соловя.
Гучніше я, за Соловя співаю,
тому і як співати,точно знаю.
Хто з них правий,ми знаємо усі,
але так часто,буває у нашому житті.
На своїм місті,повинні бути всі,
Осли вантаж возити і співати Соловї.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855749
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2019
автор: Бабич