І не загасне свіча, що з твого серця запалала.
Ця свіча запалює й інші серця.
" Отче наш, ... хліб наш насущний дай нам сьо-
годні і прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо винуватцям
нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи від лукавого.
Амінь."
Господи, прости нам гріх непрощення, що не дає
твоє Обличчя споглядати і чути твої Слова, що промовив
ти на хресті до Отця " Отче, прости їм, бо не відають що
роблять. А Слова "Отче, Отче, чого ти мене полишив?"
не зупинять нас на нашій дорозі.
І йдемо ми за тобою, Христе, і двигаємо свій
життєвий хрест, і знаємо, що без тебе немає життя.
Ти ж бо той хліб життя.
" Я є хліб життя. Батьки ваші їли манну в пустелі -
й померли. Це ж є хліб, який сходить з небес; той, хто
його їсть не помре. Я - хліб живий, який зійшов з небес;
хто їсть цей хліб - житиме вічно; хліб же, який я дам є
Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу". ( Ів. 6. 48-51).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855686
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2019
автор: яся