Співає соловейко, про щось хлюпоче річка
І дощ вистукує мелодію по склі.
Наймилозвучніша - це мова українська,
Яку плекали прадіди, на цій землі.
Вона співуча, калинова і така багата,
Бо з молоком матусі увібрали ми.
Любов'ю й щедрістю наповнена та хата,
Де родовід примножують сини.
Як не любити нашу рідну мову!
Тоді і неньку треба не любить?
Оберігай, вивчай, не забувай ніколи,
Де б не прийшлось тобі на світі жить.
Як прикро слухати, що мову зневажають,
Хіба ми неуки, чужі на цій землі ?
Чому англійську й інші мови знають,
Барвисту, рідну топчуть у багні.
Нехай живе вкраїнська наша мова:
В піснях, поезії і наяву, і в сні.
Навік щасливою у неї буде доля,
Тоді ми - українці, знайте всі !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855670
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.11.2019
автор: Галина Лябук