Ворон

Мій  друже  єдиний,  з  тобою  в  огонь
І  у  воду  ходили...
З  тобою  пройшли  ми  всі  битви  і  болі
Ми  мчали  в  безсмертя  щосили...

Мій  конику,  чорний,  зову  тебе  Ворон
Ти  стрімко  у  битву  несешся
Тепер  вже  не  бачу  та  є  іще  спомин
У  пісні  нехай  він  озветься...

"Нема  в  козака  ні  багатства  ні  долі
Лиш  люлька  та  кінь,  що  слід  в  слід  вирушає,
Та  шабля-сестра,  що  веде  нас  до  волі
І  сокіл,  що  високо  в  небі  літає..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855424
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2019
автор: DarkLordV