Що є життя? Це школа, це майстерня
Для духу трансформації й навчання.
І всі життєві виклики, всі терни —
Не випадковості, не кара, а завдання.
Призначення трагедій, лих і крахів —
Нас, мов коштовний камінь, шліфувати,
Звільняти нас від слабкостей і страхів,
А не ще більше їх нам додавати.
Хто відає, що він — душа безсмертна,
Що тіло — це не він, а засіб тільки,
На певний термін виданий, той вперто
Щасливий, лих хай буде скрізь хоч скільки,
Щасливий незалежно від обставин,
Щасливий через те, що щастя — просто
Його природа, та, яка не ставить
Умов, вимог життю для свого росту.
Того, хто відає, що смерть, хвороби
Є тим, що відбувається лиш з тілом,
А він є дух, все тільки сильним робить,
Бо те, що не вбиває, дарить силу,
А дух ні вбити, ані зіпсувати
Ні за яких обставин не можливо.
Він повсякчас продовжує ставати
Все більше незалежним і щасливим.
[i]21.11.2019, Київ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855392
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2019
автор: Петро Рух