Ось вечір уже підкрадається стиха
І сміло окутує тінь
Похмурою сірістю небо вже диха
У сутінь впліта моросінь
Туманна завіса все більше ховає
В вуалі завмерлу красу
і краплі холодні із вітів скрапають
Від ніжної музи дощу
Безлисті дерева в вечірнім задумі
Все стиха розмову ведуть,
А віти вологі у тихому сумі
Вечірнюю казку несуть
Шепочуть кущі, так легенько в окрузі,
Що в небі вже сяють зірки,
А поряд зовсім на пожовклому лузі
Схиляють голівки квітки
І ось вже панує вечірняя казка
У чарах повитує сон
І тихо природа дарує нам ласку
Усіх захопивши в полон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик