Я свічка воску , я від тебе тану,
Лиш ти в мені розпалюєш вогонь.
Хоч зовсім це тобі не притаманно,
Гори завжди! Гори, не охолонь!
Закрий мене від слів лихого вітру,
Від полум'я твого я похилюсь
Тобі одному подарую світло
Спалюсь в тобі і потім розчинюсь.
Я свічка - ти вогонь, з тобою тепло,
І хочеться завжди щоб так було,
Бо згаснеш- я застигну, світ наш змеркне,
Тож ти гори. Гори не охолонь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855378
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2019
автор: Анастасия Яковлева